Сергій Нагорняк: найголовніше, що нам варто запозичити з європейського досвіду, – це відновлення балансу між містом і природою

Під час навчання в освітній програмі для міських лідерів «Школа мерів» депутат Вишневої міської ради Сергій Нагорняк узяв участь у стажуванні в 5-ти польських муніципалітетах. Про найяскравіші враження, цікаві приклади та корисний досвід – нижче у інтерв’ю.

– У яких містах відбувалося стажування?

– Наше стажування відбувалося на початку вересня у муніципалітетах 5-ти польських міст: Любліна, Бидгоща, Гдині, Сопота та Гданська.

Біля міської ради Любліна

Біля міської ради Любліна

– Яке місто сподобалося найбільше?

– Кожне місто було унікальне: зі своєю історією, традиціями, підходом до управління. Проте найбільше сподобалося у Бидгощі та Сопоті.

Під час перебування у Бидгощі відчувалося, що містяни дуже люблять його. Відчувалося, що це місто для життя. Комфортне як для молоді, так і для людей старшого віку.

Цікаво, що одним із головних пріоритетів Бидгоща є підтримка спорту.  Тому навіть у самому середмісті, на річці Брда, займається дуже багато спортсменів-веслярів та розташовано чимало спортивних баз.

Дуже сподобався також Сопот – надзвичайно красиве і романтичне місто на узбережжі Балтійського моря. Родзинкою міста є унікальний громадський простір «Сопотека». Це бібліотека, але така, що відповідає потребам сучасних людей. Тут є Xbox’и*, конструктори Lego, 3D-принтер, іMac*, музична релакс-зона та майже 200 000 книг.

У Сопотеці відбувається, крім того, багато зустрічей з відомими людьми, існують розмовні клуби, дебат-клуби тощо. Важливо, що все це для містян безкоштовно.

До речі, віднедавна у Сопотеці з’явилася перша книга українською – і вона про Вишневе!

Перша книга українською у бібліотеці Сопота – історія Вишневого.

Перша книга українською у бібліотеці Сопота – історія Вишневого.

Польські школи сприяють максимальній інтеграції дітей до навчального процесу

– Що завдяки децентралізації, на Вашу думку, найбільше вдалося польським містам?

– Вдалося багато чого: залучити інвестиції, поліпшити транспортну інфраструктуру, провести ревіталізацію, збільшити видатки на освіту.

До речі, про освіту. На школи поляки спрямовують левову частину міських бюджетів. До прикладу, Гдиня має один з найкращих показників ЗНО у Польщі. Але це досягається завдяки тому, що місто вкладає у 1,5 рази більше коштів у освіту, аніж дає держава.

Натомість це сформувало новий тренд – вчителі отримують гарну заробітну платню і бути вчителем стає престижно.

Цікаво також, що у кожній польській школі програму навчання формує директор. Міністерство визначає лише стандарт.

Після 6, 9 та 11 класів є держіспити. Це необхідно для того, аби визначити рівень викладання у школі. До слова, усі ці дані є у публічному доступі. Успішність школи визначає, чи підуть до неї навчатися діти. А це своєю чергою значить – наявність чи відсутність у школи грошей. Як кажуть поляки: «Гроші йдуть не за школами. Гроші йдуть за учнями». Тому між школами є реальна конкуренція.

На дітей з особливими потребами (у т.ч. дітей-представників нац.меншин) з бюджету виділяється до 11(!!!) разів більше грошей. Що це означає? Максимальну інтеграцію.

Як говорять про реформу в освіті самі поляки: «Нині майбутнє учня не залежить від того, до якої школи він пішов. Це найсильніший показник того, що нам вдалося у Польщі. Ми змогли вирівняти шанси!

Пересідати на велосипеди нині у Польщі і вигідно, і корисно, і модно

Пересідати на велосипеди нині у Польщі і вигідно, і корисно, і модно.

– Часто українські міста і регіони мають стратегії розвитку, які успішно лежать на полицях. Чи так само формально це «працює» і у наших західних сусідів?

– Стратегії польських міст, у яких ми стажувалися, – це «живі» документи. Гарним прикладом є Люблін – перше місто, яке ми відвідали.

Упродовж останніх років Люблін дуже стрімко розвивається, і з 2010 року місто змогло залучити до свого розвитку 1 млрд євро.

Завдяки цьому вдалося оновити систему громадського транспорту, зробити дороги і розв’язки, облаштувати публічні простори тощо.

Досягнути цих успіхів депресивному індустріальному місту на сході Польщі вдалося завдяки правильно написаній стратегії і правильно дібраному підходу до її реалізації.

Цікаво, що сьогодні мер міста Кжиштов Жук своїм головним завданням у кріслі мера вбачає “творення” жителів міста. А ще дуже пишається тим, що кілька років тому, під час приїзду Петра Порошенка до Польщі, Президент України замість запланованого візиту до Гданська вирішив їхати до Любліна.

У центрі Любліна вночі підсвічені навіть дерева

У центрі Любліна вночі підсвічені навіть дерева.

Міста майбутнього конкуруватимуть за людей

– Відомо, що польські міста конкурують між собою і з іншими європейськими містами за інвестиції. Чи дізналися Ви «секрети»  конкурентоспроможності польських міст?

– Так, звісно, конкуренція за інвестиції між європейськими містами є.

Чим зацікавлюють інвесторів польські міста? Думаю, що ставленням. Тут їх оберігають, допомагають і, що головне, вирішують, а не створюють проблеми. Часто за кожним інвестором закріплений куратор, який є сполучною ланкою між владою і бізнесом.

Цікавим також є приклад створення реальних спеціальних економічних зон та технопарків із сучасною інфраструктурою. Важливо, що у польських спеціальних економічних зонах інвестиції захищені і підтримані як центральною, так і місцевою владою. Тут є передбачуваність. Адже інвесторам, які планують вкладати капітал наступні 5 чи 10 років, потрібні гарантії отримання прибутків, попри зміну політичної ситуації в країні чи зміни уряду

Часто за кожним інвестором закріплений куратор, який є сполучною ланкою між владою і бізнесом.

Часто за кожним інвестором закріплений куратор, який є сполучною ланкою між владою і бізнесом.

– Наскільки сильно впливає на розвиток польських міст врахування вимог законодавства ЄС?

– Достатньо сильно, аби у містах змінювалася навіть екологічна ситуація. У 2013 році у Польщі відбулася, як кажуть самі поляки, “сміттєва революція”, пов’язана з посиленням контролю ЄС за дотриманням екологічного законодавства.

До прикладу, Бидгощ є зразком міста, яке нині “перемагає” не лише своє сміття, але й сміття маленьких містечок, розташованих неподалік.

Секрет успіху простий: просвітницька робота щодо важливості сортування сміття (на яку місто спрямовує щороку по 0,5 млн злотих) та мотивація тарифами. Так, щомісяця за вивіз сортованого сміття треба платити 13 злотих, а за несортоване – 39 злотих з людини.

Окрім того, місто змогло залучити інвестиції з ЄС на будівництво сміттєспалювального заводу. Завдяки якому Бидгощ додатково отримує 57 000 МВт, а власне “жвір” – спалене сміття, потім додається до піску і цементу для того, щоб укріплювати автостради.

До речі, сам завод є екологічним і навіть всередині нього взагалі не має запаху.

За вивіз сортованого сміття у Бигощі треба платити 13 злотих, а за несортоване – 39 злотих з людини.

За вивіз сортованого сміття у Бигощі треба платити 13 злотих, а за несортоване – 39 злотих з людини.

– Що з побаченого у Польщі Ви хотіли б запровадити у своєму місті?

– Думаю, одне з найголовніших, що нам варто запозичити у європейців, –  відновлення балансу між містом і природою. Тому що місто – це місце для життя, а не лише кам’яні джунглі з автомобілями.

Треба більше уваги приділяти створенню парків, скверів, відновленню річок. Окрім того, міста майбутнього головним чином конкуруватимуть за людей. Тому у містах, окрім робочих місць, має бути ще й достатня кількість місць для дозвілля: різноманітні кінотеатри, музеї, публічні простори тощо.

Попри швидкий ритм життя сучасного містянина - гармонія з природою важлива

Попри швидкий ритм життя сучасного містянина – гармонія з природою важлива.

– Чи знайшли Ви для Вишневого нове місто-побратим?

– Хотілося б, щоб це був Бидгощ, але, на жаль, він має вже кілька українських міст-побратимів.

Бидгощ - одне з найзатишніших міст Польщі

Бидгощ – одне з найзатишніших міст Польщі.

Всього коментарів: 0

Залишити коментар

Ваш e-mail не буде опубліковано.