У Вишневому запрацював сервіс електронних петицій

Електронні петиції у місті Вишневому

Чи зробить це комунікацію між владою і громадою ефективнішою?

Спочатку розберемося з тим, що таке взагалі електронні петиції і чим вони відрізняються від простих звернень громадян.

Електронні петиції

Електронні петиції – це додатковий механізм для ефективного діалогу громади і влади. Хоч класична петиція є вимогою до влади, в українському законодавстві можна подавати у формі петиції будь-які звернення (скарги, пропозиції тощо). Саме за допомогою петицій можна з’ясувати актуальність порушеного питання, адже за підтримку петиції має бути зібрано певну кількість голосів небайдужих громадян.

Саме тому депутат Сергій Нагорняк ще в серпні направив до міськради проект «Положення про електронні петиції» для громадського обговорення та подальшого ухвалення на сесії. Однак замість того, щоб організувати обговорення проектів цього Положення та Статуту територіальної громади, проекти без будь-якого обговорення були включені до порядку денного найближчої сесії. Для того, щоб почути думку громади та не допустити поспішних рішень, подані проекти були відкликані. Тобто той сервіс електронних петицій, який нещодавно з’явився на сайті міськради, не має будь-якої причетності до проектів депутата Сергія Нагорняка.

Здавалося б, яка різниця? Сервіс петицій запущений, а чий там був проект – хіба це має значення? Насправді має, й ось чому.

Механізм розгляду електронних петицій

Для петицій установлено окремий механізм розгляду та реагування з боку органів влади, яким вони адресовані. За порушення цього порядку винних осіб можуть притягувати до відповідальності, на дії чи бездіяльність цих осіб можна позиватися до суду і таким чином примушувати чиновника виконувати закон. Але для цього потрібно, щоб сервіс петицій відповідав вимогам закону.

Відтак той сервіс петицій, який наразі запущено на сайті міськради – не відповідає вимогам Закону і є юридично нікчемним, адже не несе ніяких обов’язків для чиновників.

Так, порушено вимоги ч.17 ст. 23-1 Закону «Про звернення громадян»: порядок розгляду електронної петиції, адресованої органу місцевого самоврядування, не був визначений місцевою радою. Закон цілком логічно передбачив: саме громада через своїх представників-депутатів встановлює вимоги до петицій та порядку їх оприлюднення і розгляду. У нашому випадку рішення ухвалювали не депутати, а невідомі особи. Як наслідок, петиції зараз реєструють і потім будуть розглядати так, як цього захочуть ті самі невідомі особи.

Окрім того, порушено вимоги ч. 9 ст. 23-1 згаданого Закону: міська рада під час збору підписів на підтримку електронної петиції зобов’язана забезпечити недопущення автоматичного введення інформації, у тому числі підписання електронної петиції, без участі громадянина.   Тобто підпис під петицією має робити реальна людина, що доволі легко можна забезпечити за допомогою системи банківської ідентифікації BankID, офіційно визнаної Нацбанком. Розробники системи BankID безкоштовно надають модуль перевірки органам місцевого самоврядування.

Натомість у нашому місті замість надійної системи ідентифікації BankID використовується лише перевірка за електронною поштою.

Тому запроваджена система дозволяє одній особі зареєструватися безліч разів з різних поштових акаунтів і потім накручувати голоси під петиціями.

Висновок

Наше припущення, що сервіс петицій, який існує у теперішньому вигляді, може принести якісь вигоди розробнику сервісу – ТОВ «БІС-софт». Невідомо, яка вартість послуг фірми з такою красномовною назвою і який термін договору про техпідтримку сервісу, наявність відповідних сертифікатів тощо.

Також очевидні вигоди цей псевдосервіс може принести посадовій особі, яка має доступ до сервісу та може накручувати голоси. Але жодної користі цей псевдосервіс не принесе вишнівчанам.

Сервіс петицій має відповідати вимогам закону, та правилам – встановленим депутатами від імені громади, а не невідомими особами.