У ВРУ зареєстрували законопроект, який має збільшити розмір штрафу для водіїв маршруток. Чи вплине це на життя пільговиків?

Кілька днів тому в ЗМІ була поширена новина про посилення відповідальності за відмову в перевезенні пільговиків. Подавалася новина різноманітно, від обережного «У Раді пропонують штрафувати водіїв» і до радикального «Водіїв, які відмовляються перевозити пільговиків, штрафуватимуть».

Що ж відбулося насправді?

Група народних депутатів подали законопроект, який передбачає зміну однієї цифри у статті 133-1 Кодексу про адмінправопорушення: штраф за відмову в перевезенні пільговиків пропонують замінити з 8 до 150 неоподаткованих мінімумів (тобто із 136 грн до 2550 грн.

Читайте також: Перевізника, водій якого відмовив школяру у пільговому проїзді, зобов’язали до службової перевірки

Відбулося тільки перше читання законопроекту, за результатами якого ВРУ постановила взяти цей законопроект за основу і підготувати до другого читання, врахувавши зауваження.

Коли відбудеться друге читання і чи відбудеться взагалі – ніхто не знає, тим більше що парламенту цього скликання залишилося працювати пару місяців.  Таким чином, не відбулося нічого, що б вплинуло на життя  пільговиків, водіїв чи перевізників.

Хочеться звернути увагу на якість законопроекту: вона напрочуд низька. Таке враження, що єдина мета цього законопроекту – піар, і що нардепи усвідомлювали, що приймати закон в цілому не будуть.

Читайте також: “Брудні й вонючі сараї, а не маршрутки”. Соцмережі відреагували на чергове підвищення проїзду

Юридичне управління ВРУ мало зауваження до законопроекту. Наприклад, вказували на те, що у Кодексі про адмінправопорушення має бути логіка: чим небезпечніше порушення – тим суворіше покарання. В тій же статті 133-1 перелічені й небезпечніші правопорушення, але за них максимальне покарання 510 грн, а от за відмову везти пільговика – 2550 грн.

Ні юридичне управління, ні нардепи не врахували, що законопроект бореться із одним симптомом, нічого не роблячи із хворобою. Хвороба в даному випадку – законодавство щодо пільгового проїзду.
Законодавець зіштовхує лобами перевізника і пільговика, а сам винуватець залишається в стороні. Закон України «Про автомобільний транспорт» забороняє відмовляти пільговикам в перевезенні, і одночасно зобов’язує місцеві органи влади компенсувати перевізнику збитки від пільгового перевезення.  Разом з тим, щоб повністю компенсувати такі збитки, міській владі треба половину бюджету пустити виключно на ці потреби. Тому влада і перевізник змушені знаходити компроміси, порушуючи закон. Наприклад, коли у маршрутці тільки 2 пільгових місця, або коли пільговиків возять тільки з 10 до 16 години тощо – це все пряме порушення Закону про автотранспорт.

З позиції перевізника він правий, відмовляючи пільговикам, бо йому не компенсують збитки від безкоштовних перевезень пільговиків.

Читайте також: Сергій Нагорняк ініціює часткове відшкодування вартості проїзду для соціально незахищених вишнівчан

З позиції пільговика він правий, коли вимагає безкоштовного проїзду, бо йому пільга гарантована законом.

З позиції місцевого органу влади він порушує закон, але може направляти негатив на перевізників, народ же їх і так ненавидить.

Неправа з обох сторін держава, яка встановила пільги без огляду на їх фінансове забезпечення. І якби шановні нардепи дійсно хотіли знищити таке ганебне явище, як відмова у проїзді пільговикам,  то слід було не збільшувати покарання, а усунути причини. На вибір: монетизацією пільг, або прямими субвенціями перевізникам, або суворим обліком пільгового проїзду і гарантіями оплати перевізникам по факту тощо. Варіант безліч.

Але для чого напружуватися, якщо завдання – сподобатися «електорату», чи не так?

Читайте також: Як Антимонопольний комітет прикинувся шлангом

Вадим Пастушенко

Всього коментарів: 0

Залишити коментар

Ваш e-mail не буде опубліковано.

Соціальні мережі:

Поділитися: